Давні стилістично марковані запозичення в українській мові (на прикладі слів, що позначають мовленнєвий акт)

  • Ільченко В.І.

У статті розглядаються давні субстратні елементи в українській мові, котрі були засвоєні в праслов'янський період як експресивно забарвлені слова, зокрема з негативною оцінною конотацією. Важливим джерелом поповнення
слов'янської  лексики  були  іншомовні  дієслова  та  віддієслівні  утворення  на позначення акту мовлення, на кшталт сучасних"шпрехати", "пшекати" то-що. До такої лексики автор відносить питомі слов'янські слова"говорити", "балакати", "провадити", "базікати", "ляпати" тощо. Також аналізуються етимологічні зв'язки лексем"читати" й"писати". Більшість із цих слів увійшли в українську лексику в результаті взаємодії давніх слов'ян з носіями інших індоєвропейських мов. 
Ключові слова: готи, екзотизми, експресивна лексика, етимологія, іран-ські мови, лексичні запозичення, скіфи, субстрат