Стаття присвячена дослідженню ритмічної організації англомовної полі-тичної промови, яка зумовлюється комунікативно-прагматичною домінан-тою, жанровими особливостями і специфікою взаємодії двох антропоцентрів цього дискурсного різновиду. Встановлено роль ритму в реалізації риторичної орієнтованості політичної промови.
Ключові слова: ритм, політична промова, риторика, риторична ефектив-ність, переконання.