Досліджуються стратегії передачі хронологічного й художнього часу в перекладі на основі зіставлення застарілих і стратегічно архаїзованих множинних
переказів. Архаїзація вивчається в мовному (стилістичному), когнітивному та
прагматичному аспектах. Порівняння виявляє відмінності між застарілими і
стратегічно архаїзованими перекладами, доводячи, що архаїзація полягає не в
імітації мовних особливостей більш раннього періоду, а у вибірковому використанні стилістично маркованих елементів, що збереглися в сучасній мові. Оптимальна для перекладу класичного твору помірна архаїзація реалізується переважно на лінгво-стилістичному рівні з включенням деяких історичних реалій;
проте основні когнітивні та прагматичні структури є сучасними.
Ключові слова: художній переклад, стратегія перекладу, архаїзація, стилізація, художній час.