Стаття присвячена аналізу способів відтворення українською, російською та італійською мовами лінгвокультурологічних маркерів одного з найвідоміших оповідань Ч.Діккенса "Різдвяна ялинка". Актуальність даного дослідження пояснюється популярністю жанру різдвяного оповідання у всій європейській літературі, причому у кожній з них цей жанр має свої національні особливості. Крім того, вважається, що саме Ч.Діккенс своїми різдвяними оповіданнями розповсюдив в Британії різдвяні традиції, які раніше не відзначалися британцями.
До лінгвокультурологічних маркерів, які зустрічаються в оповіданні, ми віднесли назви предметів різдвяного декору та іграшки, назви страв, персонажів, географічних місць, біблійні алюзії. Також ми зробили припущення, що до лінгвокультурологічних маркерів можна віднести не лише окремі лексичні одиниці, а і речення та цілі відрізки тексту, які передають атмосферу різдвяної загадковості і таємничості. Перекладачі в цілому адекватно передали стилістику і культурологічні особливості оповідання, використавши, здебільшого, трансформацію одомашнення, трансформацію узагальнення та різні комплексні лексико-граматичні трансформації.
Ключові слова: жанр різдвяного оповідання, лінгвокультурологічні маркери, культурологічні особливості тексту, трансформація одомашнення,трансформація узагальнення, комплексні лексико-граматичні трансформації.