У статті подано попередні результати вивчення символізму французького імені власного в творчості польської поетеси міжвоєнного двадцятиліття Марії Павліковськоï-Ясножевськоï (1891–1945), від дня народження якої в 2021 році виповнюється 130 років. На прикладі трьох віршів різних років показана різна формальна "включеність" французького імені-образу в польський текст. Якщо французька мова епітафії En souvenir de Le Brix et Mesmin 'Пам'яті Ле Брі і Месмена' (1933) вказує на жанр, то у віршах List 'Лист' (1928) і Ćma 'Нічний метелик' (1926) протиставлення французьке ім'я – польський текст відмежовує сферу- джерело від сфери-мішені в просторі концептуальної метафори. Організовуючи міфічний діалог між історичною реальністю Франції і поетичним світом Павліковськоï-Ясножевськоï, французьке ім'я-образ стає в польському тексті ім'ям-символом. Нарешті, статус символу дозволяє французькому імені конструювати метафоричний простір вірша, беручи участь в осмисленні і тлумаченні дійсності в якостi мовного засобу сфери-джерела.
Ключовi слова: власне iм'я, Марія Павліковська-Ясножевська, ім'я-образ, міфічний діалог, ім'я-символ, метафоричний простір, сфера-джерело.