У Вступі йдеться про історичне місце зіставного методу в перекладознавстві, поняття регулятивного принципу, методу, філософські методи, загальнонаукові і спеціальні методи. Основні регулятивні принципи перекладознавчих досліджень: принципи об'єктивності й достовірності знання, принцип системності та концепція системного підходу, принцип історизму. Філософські методи: матеріалістичний; діалектичний; герменевтичний; перехід від конкретного до абстрактного, або абстрагування; сходження від абстрактного до конкретного. Загальнонаукові методи: спостереження, порівняння, гіпотеза, експеримент, аналіз, синтез, ідеалізація, моделювання, індукція, дедукція, інтерпретація. Лінгвістичні методи: компонентний аналіз; контекстний, або контекстуальний аналіз; дистрибутивний аналіз; трансформаційний аналіз; метод поля, або польове моделювання (лексико-семантичні та функціонально- семантичні поля); описовий метод. Літературознавчі методи: філологічний метод, структуралізм, літературна герменевтика,біографічний метод, психологічний метод, феноменологія, культурно- історичний метод, рецептивна естетика. Психологічні методи: метод інтроспекції, або самоспостереження; метод протоколювання, або озвучення; метод порівняння варіантів перекладу; метод ретроспекції. Соціологічні методи: опитування письмове (за анкетою) та усне (у формі інтерв'ю), експертне та масове; фрагменти паралельних текстів як різновид анкети. Математичні поняття та методи: логіко- математичне моделювання; аксіоматичний метод, або метод аксіоматизації, або аксіоматизація; алгоритм; інтуїтивно-математичне моделювання; екстраполяція, або екстраполювання; символічні позначення; кількісні підрахунки; статистичний метод; основні положення і методи теорії інформації.
Методи вибірки емпіричногоматеріалу для дослідження: метод суцільної вибірки, багатоступеневої вибірки, зворотної вибірки, метод квотної вибірки, квотної пропорційної вибірки, стратифікаційної вибірки, суцільного розписування тексту.