Розвиток українського термінознавства є одним із нагальних державотво-рчих завдань. Варто зауважити, що на момент декларації про державний су-веренітет України(1990) не існувало українських термінологічних одиниць для позначання багатьох понять і що у декількох предметних галузях комунікації між фахівцями здійснювалися лише російською мовою. З іншого боку, запрова-дження у вітчизняну практику міжнародних стандартів термінознавчої дія-льності має важливе значення для України, що чітко висловила своє бажання інтегруватися в ЄС. У статті наведено короткий аналіз досягнень в цій сфері і представлені основні суб'єкти термінознавчої діяльності на національному рі-вні. Також розглядаються проблеми, що перешкоджають модернізації вітчиз-няних термінознавчих практик.
Ключові слова: українська термінологія, термінознавство, історія регіона-льної термінології, стандартизація, національна термінологічна політика.