У статті розглядається вибрана поезія Тараса Шевченка в англомовних перекладах Михайла Найдана, виданих на вшанування200-річного ювілею поета у2014 році. Увага зосереджується на різних аспектах перекладацької
стратегії. Вивчаються основні перекладацькі прийоми Найдана в межах обраної ним стратегії, такі як дослівне відтворення текстуальних значень, підбір точних ідіоматичних еквівалентів та функціональних контекстуальних
замінників, а також ситуативна модуляція усталених зворотів. Робиться огляд здобутків, втрат та компенсацій у перекладах Найдана з комунікатив-ного погляду. Висвітлюється взаємодія бачення перекладачем природи Шевче-нкової творчості з графічним оформленням книжки його перекладів репроду-кціями ліногравюр українських художників-графіків Володимира та Людмили Лободи. За допомогою метафори конструювання світів у статті застосова-но визначення перекладу як особливого психологічного процесу, запропоноване фінською дослідницею перекладу Юстою Гольц-Ментеррі, та показано, як перекладацький проект Найдана співвідноситься з цією концептуальною
парадигмою. Крім того, розглядаються мовні ділянки, на яких для будь-якого перекладача Шевченкових поезій можливості перекладацьких маневрів украй звужуються: це такі зони вузької перекладності, як парономазія та паронімі-чна атракція у римах, а також непрямі значення та ідіоматичні вирази. У статті перелічуються різновиди граматичних труднощів, які можуть особливо віддалити від першотвору англомовних читачів і які пов'язані з ем-фатичним та модальним синтаксисом української мови, з риторичною ком-позицією поетичного мовлення Шевченка. Особливо детально у статті аналі-зуються випадки оманливої прозорості авторського вислову, побудованого на
засадах розмовності та ідіоматичності.
Ключові слова: Тарас Шевченко, Михайло Найдан, перекладацька страте-гія, перекладність, текстуальний еквівалент, функціональний замінник, ком-пенсація, колоквіалізм.